- легковажний
- —————————————————————————————легкова́жнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
легковажний — а, е. Який діє необачно, бездумно, не розмірковуючи; несерйозний. || у знач. ім. легкова/жний, ного, ч.; легкова/жна, ної, ж. Той (та), хто діє необачно, бездумно, не розмірковуючи; несерйозний. || Який часто міняє предмет своїх захоплень,… … Український тлумачний словник
легковажний — 1) (який чинить необачно, бездумно; також про дії, учинки, мову, у яких виявляється необачність; у якому виявляється поверховість), легкодумний, легкодухий, легкодушний, несерйозний, несолідний, нерозважливий, нерозсудливий, бездумний, порожній,… … Словник синонімів української мови
легкомысний — легковажний … Лемківський Словничок
бвазен — легковажний, несерйозний … Лемківський Словничок
Овручский район Житомирской области — Овручский район Овруцький район Герб Страна Украина Статус район Входит в Житомирскую область Административный центр Овруч Официальный язык … Википедия
батяр — а/, ч., зах. Розпусний, легковажний чоловік … Український тлумачний словник
бездумний — а, е. Позбавлений будь яких думок, міркувань. || Безтурботний, легковажний … Український тлумачний словник
вітрогін — і вітрого/н, го/на, ч. 1) зневажл. Легковажний, нерозсудливий хлопець, чоловік; жевжик. 2) розм., рідко. Про людину, яка швидко ходить. 3) тех. Пристосування для створення сильної течії повітря … Український тлумачний словник
вітруватий — а, е. 1) Легковажний, непосидющий. 2) розм., рідко. Із тріщинами в корі (про дерево) … Український тлумачний словник
вітряний — I в ітряний а, е. 1) Прикм. до вітер. || З вітром. || перен. Бурхливий, тривожний. 2) перен., розм. Легковажний, пустий. || Безтурботний, пустий. II вітрян ий а/, е/. Який діє за допомогою вітру. •• Вітряна/ ві/спа інфекційна дитяча хвороба, яка … Український тлумачний словник